Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» проводить міжнародні наукові конференції, видає наукову літературу (монографії, науковий журнал, підручники, навчальні посібники, збірки документів й спогадів та ін.), координує та здійснює важливі дослідницькі проекти.

Однією з найважливіших тем наукових досліджень Інституту «Ткума» є подвиг Праведників народів світу, які рятували євреїв від нацистського геноциду, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних.

У 2014 р. Інститут «Ткума» проводив Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену Праведникам народів світу. В ній прийняли участь відомі історики, філософи, соціологи, громадські діячі з багатьох країн світу: Білорусі, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Канади, Німеччини, Польщі, США.

Важливе місце в наукових дослідженнях Інституту займає також вивчення механізму нацистського «остаточного вирішення єврейського питання» на території окупованої України, проблематика міжнаціональних відносин в період Другої світової війни, опір Голокосту та ін.

Серед наукових публікацій, виданих у першій половині 2015 р. Інститутом «Ткума»: черговий випуск наукового журналу «Проблеми вивчення Голокосту», збірка спогадів «Відродження пам’яті», збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Праведники світу та інші рятівники у час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті», збірка фотографій та документів «Нацистський «новий порядок» в містах України» та ін. Заплановано також видання монографій з історії Голокосту в Україні, феномену Праведників народів світу, наукові дослідження з регіональних аспектів Голокосту.

Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» плідно співпрацює з науковими, музейними, архівними інституціями України, а також Австрії, Білорусі, Ізраїлю, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США, Швеції та інших країн.


 

Протягом 9-14 жовтня у Берліні проходив освітній семінар для українських музейних спеціалістів та освітян, організований Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума», Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» спільно з Єврейським музеєм Берліна за підтримки Генерального консульства Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку / офіс Дніпро. Протягом програми семінару відбулися зустрічі зі співробітниками Єврейського музею Берліна, обговорення освітніх та академічних програм музейних установ.

Протягом 21 вересня – 05 жовтня науковий співробітник Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Ірина Радченко проходила стажування в Національному інституті вивчення Голокосту імені Елі Візеля (м. Бухарест, Румунія). Заснований у 2009 р. румунським урядом, інститут має у своєму розпорядженні значний обсяг документів з проблематики Голокосту з державних архівів Румунії, а завдяки своїм контактам із міжнародними науковими інституціями – й із США, Канади, Німеччини та інших країн. Маючи статус національного, інститут проводить низку наукових конференцій, методологічних семінарів для вчителів з метою дослідження ролі Румунії у Голокості. Бібліотека інституту містить багато книг, присвячених як власне Голокосту в Румунії, так й іншим темам (антисемітизм, міжнаціональні стосунки після Другої світової війни тощо).

Протягом 5-6 жовтня у Берліні проходив семінар "Тема спасіння євреїв під час Другої світової війни у сучасних музеях", організований Центром историчних досліджень Польської академії наук у Берліні, Меморіальним центром німецького спротиву, Європейським колледжем Йена. До участі у заході було запрошено директора Інституту "Ткума" і Музею "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" д-ра Ігоря Щупака.

29-30 вересня у Києві проходила Міжнародна наукова конференція "Переосмислення Революції 1917 року: війна, революція і державність в Україні", організована Німецько-українською комісією істориків. Серед учасників конференції були знані вчені – дослідники історії України Франк Сисин (Канада); Мартін Шульце Вессель, Гвідо Гаусман, Франк Гольчевські, Андреас Каппелер, Таня Пентер, Маріан Лушнат-Ціглер, Кай Штруве (Німеччина); Ілля Герасимов (Росія); Марк Бейкер (Туреччина - Канада); Поліна Барвінська, Владислав Верстюк, Владислав Гриневич, Ярослав Грицак, Олег Павлишин, Максим Потапенко (Україна); Юта Шеррер (Франція) та інші.

Протягом 30 серпня – 14 вересня науковий співробітник Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Ірина Радченко проходила стажування у Меморіалі Шоа (Париж, Франція) у якості стипендіата програми EHRI (European Holocaust Research Infrastructure).

2016 logo romu for inetПроект «Трагедія ромського народу та пам’ять про неї в Україні, Молдові, Польщі та Німеччині» передбачає наукове дослідження історії Пораймосу в Україні та Молдові, а також створення і презентацію, як результату, мобільної виставки в Україні, Молдові, Німеччині та Польщі та експозиції у Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» в Дніпрі.

Дослідження, окрім безпосередньо збору та обробки інформації про Пораймос, передбачає розробку методології, яка дозволить розповісти про трагедію науково за змістом та яскраво і наочно за формою.

Актуальність проекту полягає в тому, що тема Пораймосу майже не розкривається під час викладання шкільних та університетських курсів; вона фактично відсутня і в медіапросторі, тому широкі верстви населення часто взагалі не знають про цей геноцид.

Головною метою проекту є поширення знань в Україні, Польщі, Молдові та Німеччині про нацистські злочини часів Другої світової війни та сприянні на цьому прикладі посиленню атмосфери толерантності в суспільстві.

Результати проекту:

  • прирощення фактографічних знань про геноцид ромського народу та привернення уваги до цієї проблеми науковців, суспільних діячів;
  • створення мобільної експозиції «Трагедія ромського народу: минуле та сучасність»;
  • подальша музеєфікація отриманих знань у вигляді створення відповідної експозиції, яка присвячена Пораймосу в Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».

Створення як постійної, так і пересувної експозиції, присвяченої Пораймосу, дозволить поширювати знання про цю трагедію серед широких мас населення та стане потужним інфоповодом для привернення уваги ЗМІ до цього питання та питання міжнаціональної толерантності. Планується подальше використання результатів наукових досліджень в освітніх, культурних та громадських програмах, націлених на створення атмосфери толерантності.

Проект став можливим завдяки підтримці The International Holocaust Remembrance Alliance